Бернгард Віккі

Біографія: Бернгард Вікі (28 жовтня 1919, Санкт-Пельтен, Австрія — 5 січня 2000, Мюнхен) був австрійським актором та кінорежисером.

Вікі вивчав у місті Бреслау такі дисципліни, як історія мистецтва, історія та німецька література. У 1938 році він перейшов до Schauspielschule des Staatlichen Schauspielhauses (драматична школа) в Берліні. У 1939 році, через членство у Bündischen Jugend, він був ув’язнений на багато місяців у концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення переїхав до Відня, а у 1944 році — до Швейцарії.

Після завершення Другої світової війни він знявся у багатьох фільмах, таких як «Останній міст» (1953) та «Це сталося 20 липня» (1955). Він також був фотографом. Першою його режисерською спробою став документальний фільм «Чому вони проти нас?» (1958). Світову славу здобув завдяки антивоєнному фільму 1959 року «Міст». У 1961 році він отримав Срібного ведмедя за найкращу режисуру на 11-му Берлінському міжнародному кінофестивалі за фільм «Диво отця Малахії».

Після його смерті у 2001 році в Мюнхені було засновано фонд його імені — Bernhard Wicki Memorial Fund. З 2002 року фонд присуджує кінопремію «Міст», яку вважають премією за мир. У 2006 році було встановлено додаткову премію в розмірі 15 000 євро, яку в місті Емден вручають із 2000 року. Він був опікуном Міжнародного кінофестивалю в Емден-Нордерней, який вперше відбувся 1990 року.

Вікі спочатку одружився з Агнес Фінк, колегою-акторкою, а пізніше — з Елізабет Ендріс, також колегою. У документальному фільмі «Verstörung - und eine Art von Poesie» (червень 2007) Елізабет Вікі-Ендріс зобразила життя та творчість Бернгарда Вікі.

Похований на кладовищі Німфенбурґ у Мюнхені (номер могили 4-1-23).