Ребекка Мардер

Біографія: Ребекка Мардер (народилася 10 квітня 1995 року) — французька акторка кіно та театру.

Ребекка Мардер народилася 10 квітня 1995 року у Парижі, Франція. Вона є донькою американського музиканта Марка Мардера та французької журналістки і театрознавця Матьєль де Ля Бардонні, яка працювала у Le Monde, а пізніше в Libération. Її батько — єврей, а мати — католичка. Мардер виросла у Франції та має подвійне громадянство Франції і США.

З 2008 по 2011 рік Мардер навчалася у Консерваторії 13-го округу Парижа. Пізніше вона вивчала літературу і кіномистецтво, але перервала навчання у вересні 2014 року, щоб вступити до драматичної школи Національного театру Страсбурга, де навчалася протягом десяти місяців.

Кар'єру актриси Мардер почала у п’ятирічному віці. Вона зіграла роль Шарлотти у фільмі Родольфа Марконі «Ceci est mon corps» (2001). У 2007 році знялася у фільмі «Demandez la permission aux enfants» поряд з Паскалем Легітімосом і Сандрін Боннер. У 2010 році зіграла у фільмі «The Round Up» разом із Жаном Рено та Мелані Лоран. У 2012 році отримала премію Prix du jeune espoir féminin на фестивалі телевізійної художньої творчості у Ла-Рошелі за виконання ролі у телевізійному фільмі Алена Тасми «Emma».

Ребекку виявив Ерік Руф, генеральний адміністратор «Комеді-Франсез», і вибрав після колективного кастингу. Вона підписала контракт 19 червня 2015 року, ставши штатною актрисою (пенсьйонером) трупи «Комеді-Франсез». У віці 20 років вона стала однією з наймолодших пенсьйонерів в історії театру й наймолодшою серед 59 акторів трупи того часу. Вона дебютувала у ролі Лючетті у п'єсі Карло Ґольдоні «Les Rustres». Регулярно грала на сцені класичні ролі, зокрема Клодін у творах Мольєра «Жорж Данден, або Наречений розгромлений» і «Ревнощі Барбульє», Аталід у трагедії Жана Расіна «Баязет» та Герміону в «Електрі» та «Оресті» Еврипіда. У 2022 році Мардер оголосила про свій відхід з «Комеді-Франсез».

У 2020 році Мардер була оповідачкою кхмерського документального фільму «Irradiated», який брав участь у головному конкурсі 70-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Музику до фільму написав її батько. У 2021 році Мардер зіграла головну роль у дебютному повнометражному фільмі Сандрін Кіберлен «Сяюча дівчина», де вона зобразила єврейську дівчину, яка прагне стати актрисою у Парижі під час німецької окупації 1942 року. Фільм відкрив секцію Критичного тижня Каннського кінофестивалю 2021 і змагався за Камеру д’Ор. За цю роль Мардер отримала номінації на премію «Сезар» як найперспективніша актриса та на премію Lumières за найкращий жіночий відкриття.

У 2022 році Мардер зіграла молодшу Симону Вейль у біографічній драмі Олів’є Дахана «Симона Вейль, Жінка століття». Того ж року вона знялася у фільмі «Великі сподівання» Сільвана Деклу, за що отримала другу номінацію на премію «Сезар» як найперспективніша актриса. У 2023 році Мардер зіграла разом із Надією Терещкевич у кримінальній комедії Франсуа Озона «Злочин — мій». Події фільму відбуваються у 1930-х роках, і вона грає роль адвокатки, яка бореться за виправдання своєї молодої акторської сусідки по кімнаті за обґрунтуванням самооборони після того, як її звинуватили у вбивстві багатого продюсера.