Рафус Бек

Біографія: Руфус Бек — єдина дитина в сім'ї підприємців. Оскільки його батьки часто подорожували за кордоном, він навчався у інтернаті школи Оденвальд. Після закінчення середньої школи у 1976 році та проходження цивільної служби Бек вивчав ісламознавство, етнологію та філософію в Гейдельберзькому університеті, однак пізніше покинув навчання. З 1976 року він працював музикантом та студентом акторської майстерності у Гейдельберзькому муніципальному театрі. У наступному році був запрошеним актором у Державному театрі Саарланду, після чого мав ангажементи у Державному театрі Тюбінгена, Франкфуртському театрі, Кельнському театрі, Баварському державному театрі, Мюнхенських камерних п'єсах та Берлінському ансамблі. Пізніше він також виступав як запрошений актор у Берлінському возрожденському театрі (2006), Державному театрі Штутгарта (2010) та Гамбурзьких камерних п'єсах (2014).

У 1989 році Бека визнали «Молодим актором року» за версією журналу Theater heute. Також 1989 року він отримав премію Молодого актора від Друзів Баварського державного театру.

У 1990 році він гастролював Радянським Союзом з виставою Фрідріха Шіллера «Розбійники», виступаючи в Москві, Іркутську та Алмати. У 1991 році гастролював Південною Америкою з виставою Г.Е. Лессінга «Міс Сара Сампсон». У 1994 році брав участь у гастролях Німеччиною з п'єсою Пітера Маффея «Табалуга».

Прорив у кінематографі Бека відбувся у 1994 році з фільмом Зенке Вортмана «Найбажаніша людина», за який він отримав премію Бамбі за роль Вальтраут. У 1999 році він був номінований на Німецьку кінопремію за фільм «Джиммі-молодший». Станом на 2018 рік він зіграв у понад 70 телевізійних та 14 художніх фільмах. У дитячому фільмі «Дика футбольна команда» (2003) він виконав роль тренера Віллі. Цю роль він повторив у фільмі «Дика футбольна команда – легенда живе!» (2016).

Руфус Бек є оповідачем та продюсером понад 200 аудіокниг, серед яких і романи про Гаррі Поттера. Він надає кожному персонажу унікальний голос, використовуючи різні діалекти та акценти. Його аудіокниги отримали численні нагороди.

Під час фестивальних сезонів 2006 та 2007 років Бек грав роль Мефістофеля у «Фаусті» Гете на фестивалі в Бад-Герсфельді. Під художнім керівництвом Дітера Веделя в 2011 році він виконав роль Йозефа Зюсса Оппенгеймера у п'єсі Йегошуа Соболя «Історія Йозефа Зюсса Оппенгеймера, відомого як Юд Зюсс» на фестивалі Нібелунгів у Вормсі.

У 2004 році він став режисером танцювального шоу для світового туру «Ніч султанів – легенда Пандори» в Стамбулі. У 2003, 2012 та 2016 роках він був режисером, автором та виконавцем магічної ролі та ролі жука у мюзиклі «Табалуга».

Руфус Бек написав кілька театральних адаптацій для власних вистав. У 2006 році він опублікував антологію «Історії для нас, дітей». Його науково-популярна книга «Діти люблять казки та відкривають цінності» вийшла друком у 2007 році.

Він знімався разом зі своїм сином Джонатаном Беком у фільмі «Дика футбольна команда» та гастролював із ним у 2014/15 роках із п'єсою «Гнів». Джонатан Бек також виконав роль 0815 у батькових постановках «Табалуга» у 2012 та 2016 роках і був його асистентом режисера. З 2018 року Джонатан знімається в телевізійному серіалі «Deutsch-Les-Landes».

Дочки Руфуса Бека Сара Бек та Наталі Спінель також працюють акторками. Руфус Бек мешкає в Мюнхені.