Лука Гваданьїно
Оригінальне ім'я: Luca Guadagnino
Професія:
- writer
- director
- producer
Дата народження: 10.08.1971
Місце народження: Палермо, Італія
Біографія: Лука Гуаданьїно, народився 10 серпня 1971 року, є італійським кінорежисером та продюсером. Його фільми характеризуються емоційною складністю, еротизмом і розкішною візуальною складовою. Він отримав численні нагороди, зокрема Срібного Лева, а також номінації на премію Академії та три премії BAFTA.
Народившись у Палермо, Гуаданьїно провів частину свого дитинства в Ефіопії. Однак сім'я повернулася до Італії, щоб втекти від Ефіопської громадянської війни. Гуаданьїно розпочав свою кар'єру з режисури короткометражних фільмів і документальних стрічок. Свій повнометражний дебют він зробив із фільмом "Головні герої" (1999), що став першою з багатьох його співпраць з актрисою Тільдою Свінтон. Наступна робота, "Меліса П." (2005), здобула комерційний успіх в Італії, проте отримала неоднозначні оцінки критиків.
Гуаданьїно отримав подальше визнання завдяки трилогії "Бажання", до якої входять фільми "Я – любов" (2009), "Більший сплеск" (2015) та "Назви мене своїм ім'ям" (2017). Останній приніс йому міжнародну славу. "Суспірія" (2018), ремейк однойменного фільму 1977 року, стала першою спробою Гуаданьїно у жанрі жахів. Фільм зазнав провалу у прокаті та розділив думки критиків.
Наступними проектами Гуаданьїно були мінісеріал "Ми є тим, ким ми є" (2020) для HBO, романтичний горор "Кістки і все" (2022), романтична спортивна драма "Челенджери" (2024) та періодична романтична драма "Квір" (2024).
Гуаданьїно зрежисував кілька документальних фільмів, зокрема "Бертолуччі про Бертолуччі" (2013) та "Сальваторе: Швець мрій" (2020). Окрім кінематографа, він працював у світі моди, знімаючи рекламу для брендів, таких як Fendi та Salvatore Ferragamo. У 2012 році Гуаданьїно заснував продакшн-компанію Frenesy Film Company. Також він був продюсером фільмів "Беллуска: Сицилійська історія" (2014), "Мисливці за трюфелями" (2020), "Сальваторе: Швець мрій" (2020), "Свято" та "Енея" (2023).
Народившись у Палермо, Гуаданьїно провів частину свого дитинства в Ефіопії. Однак сім'я повернулася до Італії, щоб втекти від Ефіопської громадянської війни. Гуаданьїно розпочав свою кар'єру з режисури короткометражних фільмів і документальних стрічок. Свій повнометражний дебют він зробив із фільмом "Головні герої" (1999), що став першою з багатьох його співпраць з актрисою Тільдою Свінтон. Наступна робота, "Меліса П." (2005), здобула комерційний успіх в Італії, проте отримала неоднозначні оцінки критиків.
Гуаданьїно отримав подальше визнання завдяки трилогії "Бажання", до якої входять фільми "Я – любов" (2009), "Більший сплеск" (2015) та "Назви мене своїм ім'ям" (2017). Останній приніс йому міжнародну славу. "Суспірія" (2018), ремейк однойменного фільму 1977 року, стала першою спробою Гуаданьїно у жанрі жахів. Фільм зазнав провалу у прокаті та розділив думки критиків.
Наступними проектами Гуаданьїно були мінісеріал "Ми є тим, ким ми є" (2020) для HBO, романтичний горор "Кістки і все" (2022), романтична спортивна драма "Челенджери" (2024) та періодична романтична драма "Квір" (2024).
Гуаданьїно зрежисував кілька документальних фільмів, зокрема "Бертолуччі про Бертолуччі" (2013) та "Сальваторе: Швець мрій" (2020). Окрім кінематографа, він працював у світі моди, знімаючи рекламу для брендів, таких як Fendi та Salvatore Ferragamo. У 2012 році Гуаданьїно заснував продакшн-компанію Frenesy Film Company. Також він був продюсером фільмів "Беллуска: Сицилійська історія" (2014), "Мисливці за трюфелями" (2020), "Сальваторе: Швець мрій" (2020), "Свято" та "Енея" (2023).