Біллі Вайлдер

Біографія: Біллі Вайлдер, народжений як Семюель Вайлдер (22 червня 1906 - 27 березня 2002) був австрійським режисером, сценаристом і продюсером, який вважається одним із найуспішніших кінематографістів золотої епохи Голлівуду. Сьогодні він найвідоміший своїми комедіями, хоча також знімав драми та нуари. Вайлдер — один із п'яти осіб, які отримали премії «Оскар» як продюсер, режисер і сценарист за той самий фільм (Квартира).

Кар'єра Вайлдера почалася у Німеччині, де з 1930 року він працював сценаристом комедійних фільмів. Після приходу нацистів до влади у 1933 році він емігрував до США, де продовжив писати сценарії, зокрема для фільмів "Ніночка" Ернста Любіча (1939) та "Куля в кулі" Говарда Гокса (1941). З початку 1940-х років Вайлдер отримав можливість знімати власні сценарії і таким чином здобув популярність як режисер. Спершу його найбільшими успіхами були переважно драматичні нуари, такі як "Подвійне відшкодування" (1944), "Загублений уікенд" (1945), "Бульвар Сансет" (1950) та "Козир у рукаві" (1951). Лише згодом він все більше звернувся до комедії, зокрема "Сталаг 17" (1953), "Сабріна" (1954) і "Сім років туги" (1955), хоча він також зробив невеликий відступ до судової драми з фільмом "Свідок звинувачення" (1957). З фільмами "Деякі люблять це гарячим" (1959) і "Квартира" (1960) він створив свої найвідоміші й, мабуть, найуспішніші комедії, останній з яких удостоївся п'яти «Оскарів». У фільмі "Один, два, три" (1961) Вайлдер торкнувся тодішніх умов у своїй колишній прийомній країні — Німеччині, а також зняв успішну романтичну комедію "Ірма-ля-Дус" (1963). У наступні два десятиліття Вайлдер зняв ще сім фільмів, які отримали менш сприятливі відгуки критиків і глядачів, хоча німецько-французька драма "Федора" (1978) сьогодні оцінюється дещо позитивніше переважно претензійними кінокритиками. Через деякий час Вайлдер розглядався як режисер фільму "Список Шиндлера", який він хотів зробити завершенням своєї довгої кар'єри, але зрештою був змушений відмовитися через поважний вік.