Марта Келлер
Оригінальне ім'я: Marthe Keller
Професія:
- actor
- singer
- director
- dancer
Дата народження: 28.01.1945
Місце народження: Базель, Швейцарія
Біографія: Март Келлер (народилася 28 січня 1945 року в Базелі, Швейцарія) — швейцарська акторка та режисерка опери. У дитинстві вона вивчала балет, але припинила заняття після травми під час лижної аварії у 16 років. Вона перейшла до акторської майстерності і працювала в Берліні в Театрі Шиллера та Берлінському ансамблі.
Перші кіноролі Келлер були у фільмах Funeral in Berlin (1966, без згадки в титрах) та німецькій стрічці Wilder Reiter GmbH (1967). У 1970-х вона знімалась у низці французьких фільмів, зокрема Un cave (1971), La raison du plus fou (1973) та Toute une vie (And Now My Love, 1974). Найвідоміші її американські ролі — це номінована на Золотий глобус роль дівчини Дастіна Гоффмана у фільмі Marathon Man і роль фатальної арабської терористки, яка очолює напад на Супербоул у фільмі Black Sunday, обидві ролі закінчуються трагічно під час кульмінації кожного з фільмів. Келлер також працювала разом із Вільямом Голденом у фільмі Біллі Вайлдера Fedora (1978). Вона знімалась поряд із Аль Пачіно у фільмі про автоперегони Bobby Deerfield, і згодом у них зав’язались стосунки. Відтоді Келлер частіше працювала в європейському кінематографі, ніж у американському. Серед її пізніших фільмів — Dark Eyes із Марчелло Мастроянні.
У 2001 році Келлер зіграла на Бродвеї у адаптації п’єси Абі Манна Judgment at Nuremberg роль пані Бертольт (цьому персонажу у фільмі 1961 року Стенлі Крамера дала життя Марлен Дітріх). За цю роль її номінували на премію Тоні як найкращу актрису другого плану.
Окрім кінематографу і театру, Келлер розвивала кар’єру у класичній музиці як диктор та режисерка опери. Вона кілька разів виконувала закадрову роль Жанни д’Арк в ораторії Артура Онеггера Jeanne d'Arc au Bûcher під орудою таких диригентів, як Сейдзі Одзава та Курт Мазур. Вона записала цю роль для Deutsche Grammophon з Одзава (DG 429 412-2). Келлер також виконувала закадровий текст у творі Персефона Ігоря Стравінського. Вона виконувала класичні музичні мелодрами для диктора та фортепіано на концертах. Швейцарський композитор Мішель Жарелль написав мелодраму Cassandre за романом Крістіни Вольф для Келлер, яка здійснила його світову прем’єру у 1994 році.
Першою режисерською постановкою Келлер в опері був Dialogues des Carmélites для Opéra National du Rhin у 1999 році. Ця постановка того ж року відбулася у напівпостановочній версії в Лондоні. Вона також ставила Lucia di Lammermoor для Washington National Opera та Los Angeles Opera. Режисерський дебют Келлер на Метрополітен-опера стався у 2004 році з постановкою Don Giovanni.
Келлер має сина Олександра (народився 1971) від стосунків із Філіппом де Брока.
Перші кіноролі Келлер були у фільмах Funeral in Berlin (1966, без згадки в титрах) та німецькій стрічці Wilder Reiter GmbH (1967). У 1970-х вона знімалась у низці французьких фільмів, зокрема Un cave (1971), La raison du plus fou (1973) та Toute une vie (And Now My Love, 1974). Найвідоміші її американські ролі — це номінована на Золотий глобус роль дівчини Дастіна Гоффмана у фільмі Marathon Man і роль фатальної арабської терористки, яка очолює напад на Супербоул у фільмі Black Sunday, обидві ролі закінчуються трагічно під час кульмінації кожного з фільмів. Келлер також працювала разом із Вільямом Голденом у фільмі Біллі Вайлдера Fedora (1978). Вона знімалась поряд із Аль Пачіно у фільмі про автоперегони Bobby Deerfield, і згодом у них зав’язались стосунки. Відтоді Келлер частіше працювала в європейському кінематографі, ніж у американському. Серед її пізніших фільмів — Dark Eyes із Марчелло Мастроянні.
У 2001 році Келлер зіграла на Бродвеї у адаптації п’єси Абі Манна Judgment at Nuremberg роль пані Бертольт (цьому персонажу у фільмі 1961 року Стенлі Крамера дала життя Марлен Дітріх). За цю роль її номінували на премію Тоні як найкращу актрису другого плану.
Окрім кінематографу і театру, Келлер розвивала кар’єру у класичній музиці як диктор та режисерка опери. Вона кілька разів виконувала закадрову роль Жанни д’Арк в ораторії Артура Онеггера Jeanne d'Arc au Bûcher під орудою таких диригентів, як Сейдзі Одзава та Курт Мазур. Вона записала цю роль для Deutsche Grammophon з Одзава (DG 429 412-2). Келлер також виконувала закадровий текст у творі Персефона Ігоря Стравінського. Вона виконувала класичні музичні мелодрами для диктора та фортепіано на концертах. Швейцарський композитор Мішель Жарелль написав мелодраму Cassandre за романом Крістіни Вольф для Келлер, яка здійснила його світову прем’єру у 1994 році.
Першою режисерською постановкою Келлер в опері був Dialogues des Carmélites для Opéra National du Rhin у 1999 році. Ця постановка того ж року відбулася у напівпостановочній версії в Лондоні. Вона також ставила Lucia di Lammermoor для Washington National Opera та Los Angeles Opera. Режисерський дебют Келлер на Метрополітен-опера стався у 2004 році з постановкою Don Giovanni.
Келлер має сина Олександра (народився 1971) від стосунків із Філіппом де Брока.