Фортуніо Бонанова
Оригінальне ім'я: Fortunio Bonanova
Професія:
- actor
- writer
- director
- producer
Дата народження: 13.01.1895
Місце народження: Пальма-де-Майорка, Майорка, Балеарські острови, Іспанія
Біографія: Форту́ніо Бона́нова, псевдонім Хосе́п Луїс Моль, (13 січня 1895 – 2 квітня 1969) був іспанським баритоном, співаком та актором кіно, театру й телебачення. Іноді працював як продюсер та режисер.
Згідно з даними Ллуїса Фабрегаса Куїксарта, псевдонім Фортуно Бонанова відображав його бажання шукати щастя, а також любов до району Бонанова у його рідній Пальмі.
У молодості, під своїм справжнім іменем, він був професійним телеграфістом. Він вчився музиці в італійця Джованчіні. У 1921 році дебютував як співак у опері "Тангейзер" у театрі Teatre Principal в Пальмі. Того ж року разом із групою майоркських інтелектуалів і Хорхе Луїсом Борхесом (який короткий час жив на Майорці з батьками та сестрою) підписав Маніфест ультраїстів, використовуючи ім'я Фортуно Бонанова.
Також 1921 року він знявся у німому фільмі "Дон Хуан Теноріо" братів Баños, який наступного року показували в Нью-Йорку та Голлівуді. Пізніше у 1924 році він поставив власну версію "Дон Хуана".
У 1927 році зіграв у фільмі "Кохання Суні" режисера Альберта Паркера з Глорією Свенсон у головній ролі. У 1932 році він мав незначні ролі в голлівудських продукціях за участю Джоан Беннет і Мері Астер. Водночас виступав у Нью-Йорку у кількох операх і сарсуньєлах, таких як "La Canción del Olvido" ("Пісня забуття"), "La Duquesa del Tabarín" ("Герцогиня Табаріна"), "Los Gavilanes" і "La Montería". У 1934 році повернувся до Іспанії, де отримав головну роль у фільмі "El Desaparecido" ("Зниклий") за сценарієм та режисурою Антоніо Грасьяні. У 1935 році зіграв і співав у фільмі "Poderoso Caballero" ("Великий джентльмен"), режисер Мàксимо Носсік.
У 1936 році, з початком Іспанської громадянської війни, він повернувся до США, де зіграв капітана Білла у фільмі "Capitán Tormenta", режисер Жюль Бернгард. Наступали дедалі більші ролі як акторські, так і вокальні, здебільшого в англомовних фільмах, особливо після 1940 року. Серед його ролей були Сіньйор Матісте, оперний вчитель Сьюзен Александер Кейн у "Громадянині Кейні" (1941); генерал Себастьяно у "П’ять могил у Каїрі" (1943); Дон Мігель у "Чорному лебеді" (1942); Фернандо у "За кого подзвін" (1943); Сем Гарлопіс у "Подвійній страховці" (1944); а також співочий Христофор Колумб у "Куди ми йдемо звідси?". Наступні кілька десятиліть він продовжував зніматися в різноманітних ролях другого плану.
Згідно з даними Ллуїса Фабрегаса Куїксарта, псевдонім Фортуно Бонанова відображав його бажання шукати щастя, а також любов до району Бонанова у його рідній Пальмі.
У молодості, під своїм справжнім іменем, він був професійним телеграфістом. Він вчився музиці в італійця Джованчіні. У 1921 році дебютував як співак у опері "Тангейзер" у театрі Teatre Principal в Пальмі. Того ж року разом із групою майоркських інтелектуалів і Хорхе Луїсом Борхесом (який короткий час жив на Майорці з батьками та сестрою) підписав Маніфест ультраїстів, використовуючи ім'я Фортуно Бонанова.
Також 1921 року він знявся у німому фільмі "Дон Хуан Теноріо" братів Баños, який наступного року показували в Нью-Йорку та Голлівуді. Пізніше у 1924 році він поставив власну версію "Дон Хуана".
У 1927 році зіграв у фільмі "Кохання Суні" режисера Альберта Паркера з Глорією Свенсон у головній ролі. У 1932 році він мав незначні ролі в голлівудських продукціях за участю Джоан Беннет і Мері Астер. Водночас виступав у Нью-Йорку у кількох операх і сарсуньєлах, таких як "La Canción del Olvido" ("Пісня забуття"), "La Duquesa del Tabarín" ("Герцогиня Табаріна"), "Los Gavilanes" і "La Montería". У 1934 році повернувся до Іспанії, де отримав головну роль у фільмі "El Desaparecido" ("Зниклий") за сценарієм та режисурою Антоніо Грасьяні. У 1935 році зіграв і співав у фільмі "Poderoso Caballero" ("Великий джентльмен"), режисер Мàксимо Носсік.
У 1936 році, з початком Іспанської громадянської війни, він повернувся до США, де зіграв капітана Білла у фільмі "Capitán Tormenta", режисер Жюль Бернгард. Наступали дедалі більші ролі як акторські, так і вокальні, здебільшого в англомовних фільмах, особливо після 1940 року. Серед його ролей були Сіньйор Матісте, оперний вчитель Сьюзен Александер Кейн у "Громадянині Кейні" (1941); генерал Себастьяно у "П’ять могил у Каїрі" (1943); Дон Мігель у "Чорному лебеді" (1942); Фернандо у "За кого подзвін" (1943); Сем Гарлопіс у "Подвійній страховці" (1944); а також співочий Христофор Колумб у "Куди ми йдемо звідси?". Наступні кілька десятиліть він продовжував зніматися в різноманітних ролях другого плану.