Дікі Джонс

Біографія: Дікі Джоунс (25 лютого 1927 — 7 липня 2014) був американським актором, який досяг певного успіху в дитячому та молодому віці, особливо у B-вестернах та на телебаченні. Син редактора газети з Техасу, Джоунс з раннього дитинства був одареним вершником, у віці чотирьох років його називали Наймолодшим у світі виконавцем трюків на конях і ласо. У шість років його найняли виконувати трюки з верхової їзди та ласо в родео, яким володів зірка вестернів Гут Гібсон. Гібсон переконав молодого Джоунса та його батьків, що для нього є місце в Голлівуді, і хлопець із матір'ю вирушили на захід. Гібсон забезпечив йому декілька маленьких ролей, і завдяки його привабливій зовнішності, енергії та приємному голосу він швидко отримав багато ролей більшого масштабу як у малобюджетних вестернах, так і в значущих кінострічках. У 1940 році він озвучив одну з найвідоміших (хоча й невидимих) ролей — голос Піноккіо у однойменному анімаційному фільмі Волта Діснея. Джоунс навчався в Голлівудській середній школі, а в 15 років отримав роль Генрі Олдріча у популярному радіошоу "Сім'я Олдріча". Він опанував столярну справу та підробляв у цій сфері. Під час останніх місяців Другої світової війни служив у армії на Алясці. Джін Отрі, який до війни знімав Джоунса у кількох вестернах, знову почав залучати його до фільмів, а особливо до телепрограм, які виробляла компанія Отрі. Тепер під ім'ям Дік Джоунс він зіграв Діка Веста, помічника західного героя на ім’я The Range Rider, у телесеріалі 1951 року, який налічував 76 епізодів і транслювався протягом десятиліть у синдикації. Потім Отрі дав Джоунсу власний серіал "Буффало Білл молодший" (1955), який складався з 40 епізодів. Джоунс продовжував зніматися у фільмах протягом 1950-х років, а потім пішов з кіно і зайнявся бізнесом.