Жульєт Бінош

Біографія: Жюльєт Бінош (народилася 9 березня 1964 року) — французька акторка, художниця та танцівниця. Вона зіграла більш ніж у 40 повнометражних фільмах, отримала численні міжнародні нагороди, є опублікованою авторкою і виступала на сценах по всьому світу. Походить з художнього середовища, почала брати уроки акторської майстерності в підлітковому віці. Після участі в кількох театральних постановках її запросили до світу авторів, зокрема Жан-Люк Годара ("Привітання Марії", 1985), Жака Дуайона ("Сімейне життя", 1985) та Андре Тешіне, який зробив її зіркою у Франції, давши головну роль у своїй драмі 1985 року "Рандеву". Її чуттєва гра в англомовному дебюті "Нескінченна легкість буття" (1988), режисером якого був Філіп Кауфман, започаткувала її міжнародну кар'єру.

Вона привернула увагу Стівена Спілберга, який запропонував їй декілька ролей, в тому числі роль у "Парку Юрського періоду", від якої вона відмовилася, обравши замість цього співпрацю з Кшиштофом Кєсловським на зйомках фільму "Три кольори: Синій" (1993), за виконання в якому отримала нагороду Венеційського кінофестивалю за найкращу жіночу роль та премію "Сезар". Через три роки Бінош отримала ще більше визнання у фільмі Ентоні Мінгелли "Англійський пацієнт" (1996), за який була нагороджена премією Оскар та БАФТА за найкращу роль другого плану, а також премією за найкращу жіночу роль на Берлінському кінофестивалі 1997 року. За її роль у романтичній комедії Лассе Галльстрьома "Шоколад" (2000) Бінош була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль.

У 2000-х роках вона підтримувала успішну, критично визнану кар'єру, поєднуючи ролі у французьких та англомовних фільмах як у комерційному, так і в артхаусному кіно. У 2010 році вона отримала премію за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі за роль у фільмі Аббаса Кіаростамі "Сертифікована копія", ставши першою акторкою, яка здобула європейський "тріумф найкращої акторки".

Протягом кар'єри Бінош час від часу виступала на сцені, зокрема у лондонській постановці 1998 року п'єси Луїджі Піранделло "Оголена" та у постановці 2000 року п'єси Гарольда Пінтера "Зрада" на Бродвеї, за яку була номінована на премію Тоні. У 2008 році вона розпочала світовий тур з постановкою сучасного танцю, створеною у співпраці з Акрамом Ханом. З привітним прізвиськом "La Binoche" у французькій пресі, її інші помітні ролі включають: "Зле кровообіг" (1986), "Закохані з Пон-Неф" (1991), "Пошкодження" (1992), "Вершник на даху" (1995), "Невідомий код" (2000), "Сховано" (2005), "Втеча і проникнення" (2006) та "Політ червоного повітряної кулі" (2007).