Аєн Вайт

Біографія: Іен Уайт народився в Бенґорі, Північний Уельс, і виріс у Брайтоні, на південному узбережжі Англії. До 17 років його зріст сягав 7 футів 1 дюйма (приблизно 2,16 метра). Іен завжди виділявся з натовпу. Високий, стрункий та атлетичний, він не здогадувався про свою майбутню кар'єру в центрі уваги. У свої підліткові роки Іен відкрив для себе баскетбол і швидко привернув увагу скаутів національної збірної, які вважали його фізичні дані та наполегливість цінними якостями. Він швидко піднявся у молодіжній збірній, але, не відчуваючи зацікавлення до школи, прагнув якомога швидше покинути навчання. Іен провів рік у Henry Hudson High School у Нью-Джерсі, де знову привернув увагу баскетбольних скаутів та отримав спортивні стипендії до Іона Коледжу в Нью-Йорку і Клеріонського університету в Пенсільванії.

У 1994 році Іен повернувся до Англії, щоб грати за London Towers, нову команду, власником якої був музичний промоутер Баррі Маршалл. Ще в пошуках себе, Іен пробув у команді лише один сезон, після чого перейшов до їхньої міської суперницької команди London Leopards, проте також лише на один сезон.

У 1995 році Європа широко відкрила двері для спортсменів зі всього континенту. Іен виступав за команди у Франції, Бельгії, Греції та Португалії, де з F.C. Porto у 1997 році здобув національний тріумф – чемпіонат ліги, кубок і титул чемпіона плей-оф, а також дійшов до чвертьфіналу Кубка Європи.

Незабаром після цього Іен повернувся до Англії, щоб грати за Newcastle Eagles – місце, яке стало його домівкою до завершення кар'єри в 2003 році. Протягом усієї своєї кар'єри Іен невтомно відзначався, виступаючи за збірну країни 80 разів.

У 2003 році Іен отримав дзвінок, який змінив увесь його життєвий шлях. Він сам зізнавався, що прагнув завершити баскетбольну кар'єру за власним бажанням, а не через травми чи старість, тому відгукнувся на кастинг для нового фільму «Чужий проти Хижака» (Alien Vs Predator). Його успіх у цій ролі став історією, але для нього це було величезною перемогою — нарешті він знайшов вихід для своєї емоційної творчості.

Іен мав щастя працювати поруч із видатними особами, такими як володарі «Оскара» за спецефекти Алек Гілліс і Том Вудрафф-молодший, а також володар «Оскара» Джон Бруно, керівник візуальних ефектів. Він також познайомився з Марком Кулієром, який мав отримати подвійний «Оскар» за грим, і той заохотив Іена зв’язатися з Ніком Дадманом, керівником ефектів створінь у франшизі «Гаррі Поттер». Після завершення зйомок у «Чужому проти Хижака» Іен повернувся до Англії і одразу занурився у світ Гаррі Поттера. Цього разу його не було в титрах як актора, але Іена найняли, щоб оживити образ мадам Максим – персонажа, зіграного чудовою Френсіс Де Ла Тур. Іен працював повний рік, виконуючи роль дублера персонажа, який був високим близько 8 футів 6 дюймів (приблизно 2,59 метра).