Тоні Кендалл
Оригінальне ім'я: Tony Kendall
Професія:
- actor
- model
Дата народження: 22.08.1936
Місце народження: Рим, Лаціо, Італія
Біографія: Тоні Кендалл (22 серпня 1936 – 28 листопада 2009) був італійським манекенником, який став актором кіно, маючи понад 50 кінокредитів, що відображають тренди популярного європейського кінематографа 1960-х, 1970-х і 1980-х років.
Народився під ім'ям Лучано Стелла, Кендалл раніше працював манекенником для італійських Fumetti — коміксів, виконаних за допомогою фотографій.
Він змінив своє ім'я на Тоні Кендалл за порадою Вітторіо Де Сіки, на зразок багатьох італійських акторів, чиї фільми показувалися за межами Італії в ті часи, коли європейське кіно процвітало. Стелла дебютував у кіно з фільмом "Femmine Tre Volte" у 1959 році, але наступна його поява відбулася вже під новим іменем Тоні Кендалл у фільмі "Бреннус, ворог Риму" (1963) — одному з популярних у початку 1960-х років фільмів у жанрі меча і сандалів.
Кендалл найбільш відомий своїми різними дуетами з Бредом Гаррісом, причому їхній дует передував відомому тандему Терренса Гілла та Бада Спенсера як популярній і плідній дії в кіно. У похідному світі європейського кінематографа 1960-х років Кендалл і Гарріс вперше об'єдналися у двох західних фільмах "на квашеній капусті", "натхненних" успішною німецькою серією Карла Мая Віннету, де Гарріс виконував роль клону Лекса Баркера, а Кендалл — індіанського вождя "Чорного Орла" у фільмах "Пірати Міссісіпі" (1963) та "Чорний Орел Санта-Фе" (1965).
З міжнародним успіхом фільмів про Джеймса Бонда та німецької серії про Джеррі Коттона Кендалл здобув найбільшу популярність у ролі приватного детектива Джо Вокера у семи фільмах єврошпигунської серії "Комісар X", де він грав разом із Бредом Гаррісом, який виконував роль капітана поліції Нью-Йорка Тома Роуланда. Популярність телевізійного серіалу "Бетмен" привела до участі Гарріса і Кендалла у фільмі "Три фантастичні супермена" (1967), першому у довгій серії, де трюки виконував молодий Джеки Чан ("Три фантастичні супермени в Ориєнті").
Кендалл помітно з'являвся й у інших варіаціях європейського кіно 1960-х—1970-х років, таких як жахи жанру Джалло ("Кнут і тіло", 1963), спагетті-вестерни (в ролі Джанго у фільмах "Джанго проти Сартани", 1970, та "Стрілець зі 100 хрестами", 1971), кримінальні фільми, як "Машинган Маккейн" (1969), пригодницькі фільми, як "Нафта!" (1977). Також він з'являвся в європейських версіях фільмів про жінок у в'язниці ("Великий втеча", 1972), зомбі-жахах ("Повернення сліпих мерців", 1973) та фільмах, натхнених "Хрещеним батьком" ("Корлеоне", 1978). Окрім ролі в фільмі "Олексій і баран" (2000), остання кінороль Кендалла була у фільмі "На темному континенті" у 1993 році.
Народився під ім'ям Лучано Стелла, Кендалл раніше працював манекенником для італійських Fumetti — коміксів, виконаних за допомогою фотографій.
Він змінив своє ім'я на Тоні Кендалл за порадою Вітторіо Де Сіки, на зразок багатьох італійських акторів, чиї фільми показувалися за межами Італії в ті часи, коли європейське кіно процвітало. Стелла дебютував у кіно з фільмом "Femmine Tre Volte" у 1959 році, але наступна його поява відбулася вже під новим іменем Тоні Кендалл у фільмі "Бреннус, ворог Риму" (1963) — одному з популярних у початку 1960-х років фільмів у жанрі меча і сандалів.
Кендалл найбільш відомий своїми різними дуетами з Бредом Гаррісом, причому їхній дует передував відомому тандему Терренса Гілла та Бада Спенсера як популярній і плідній дії в кіно. У похідному світі європейського кінематографа 1960-х років Кендалл і Гарріс вперше об'єдналися у двох західних фільмах "на квашеній капусті", "натхненних" успішною німецькою серією Карла Мая Віннету, де Гарріс виконував роль клону Лекса Баркера, а Кендалл — індіанського вождя "Чорного Орла" у фільмах "Пірати Міссісіпі" (1963) та "Чорний Орел Санта-Фе" (1965).
З міжнародним успіхом фільмів про Джеймса Бонда та німецької серії про Джеррі Коттона Кендалл здобув найбільшу популярність у ролі приватного детектива Джо Вокера у семи фільмах єврошпигунської серії "Комісар X", де він грав разом із Бредом Гаррісом, який виконував роль капітана поліції Нью-Йорка Тома Роуланда. Популярність телевізійного серіалу "Бетмен" привела до участі Гарріса і Кендалла у фільмі "Три фантастичні супермена" (1967), першому у довгій серії, де трюки виконував молодий Джеки Чан ("Три фантастичні супермени в Ориєнті").
Кендалл помітно з'являвся й у інших варіаціях європейського кіно 1960-х—1970-х років, таких як жахи жанру Джалло ("Кнут і тіло", 1963), спагетті-вестерни (в ролі Джанго у фільмах "Джанго проти Сартани", 1970, та "Стрілець зі 100 хрестами", 1971), кримінальні фільми, як "Машинган Маккейн" (1969), пригодницькі фільми, як "Нафта!" (1977). Також він з'являвся в європейських версіях фільмів про жінок у в'язниці ("Великий втеча", 1972), зомбі-жахах ("Повернення сліпих мерців", 1973) та фільмах, натхнених "Хрещеним батьком" ("Корлеоне", 1978). Окрім ролі в фільмі "Олексій і баран" (2000), остання кінороль Кендалла була у фільмі "На темному континенті" у 1993 році.