Штефанко Олег Степанович

Біографія: Після закінчення середньої школи у 1976 році він вступив до Театрального училища імені Щепкіна в Москві. На другому курсі він зіграв дві ролі на сцені Малого театру. У 1979 році розпочалася його кар'єра в телевізійній та кінематографічній сферах. Закінчивши театральне училище у 1980 році, він був прийнятий до трупи Академічного Малого театру СРСР, де працював з такими акторами, як Смоктуновський, Царев, Ільїнський, Жаров, брати Соломіни та Марцевич. Він працював на радіо, телебаченні та в кіно. Об'їздив багато міст Радянського Союзу зі своїм сольним концертним репертуаром. У 1985-1986 роках служив у лавах Збройних сил СРСР у Московській області у інженерних військах. На сцені Малого театру він зіграв у понад 20 виставах, серед яких були: "Довгий день йде у ніч", "Агония", "Сірано де Бержерак" та "Берег". На початку 1992 року Стефанко емігрував до Сполучених Штатів. Живучи у Нью-Йорку, він освоїв нові професії: офіціант, таксист, бармен, дилер автомобілів; охоронець, кікбоксер; займався продажем страхових полісів. Водночас він працював у модельному бізнесі, театрі, грав на сцені "Театру Нью-Йорка". У Нью-Йорку Олег зіграв у своєму першому американському фільмі. У 1994 році він переїхав до Лос-Анджелеса, працював на телебаченні та в кіно. Його прийняли до двох американських акторських гільдій: SAG – Асоціація кіноакторів і AFTRA – Американська федерація телевізійних і радіоартистів. У Лос-Анджелесі він продовжив навчання в "Акторській школі Театрального кола Л.А.". Отримавши американське громадянство, він змінив прізвище на Олег Стефан. Під цим ім'ям він зіграв у 14 голлівудських фільмах, працюючи з такими акторами, як Роберт де Ніро, Майкл Йорк, Джин Гекмен, Сігурні Вівер, Джуд Лоу, Джеймс Белуші, Леонардо ДіКапріо, Метт Деймон, Алекс Болдвін, Вінсент Перез, Джулія Робертс, Клайв Овен, Пол Джаматті, Том Вілкінсон, Деніс О'Хеа та іншими. Пізніше він повернувся до Росії, де продовжив акторську діяльність. Олег Стефанко здобув широку популярність за роль Леоніда Зубова у серіалі "Лісник". Загалом у filmografії Стефанка 76 робіт у кіно та на телебаченні, з них 54 в головних ролях. Особисте життя: перша дружина – Лариса Стефанко, донька – Христина, син – Джон (Іван), народжений наприкінці 1990-х років. Спочатку його вирішили назвати Іваном, проте згодом ім'я було змінено на Джон, оскільки воно звучить краще для американців. Друга дружина – Анна Стефанко.