Фань Бінбін

Біографія: Фань Бінбін, народилася 16 вересня 1981 року в Ціндао, провінція Шаньдун, є китайською акторкою, продюсеркою, співачкою та бізнесвумен. Вона розпочала акторську кар'єру в середині 1990-х і здобула славу у 1998 році, зігравши Джінсуо у серіалі «Моя прекрасна принцеса», пізніше змістивши акцент з телебачення на кіно та досліджуючи різноманітні жанри.

У 2000-х Фань знялася у фільмах «Закохатися з першого погляду» (2002) та «Битва воїнів» (2006). У 2004 році вона отримала нагороду «Найкраща акторка» на 27-й церемонії премії «Сто квітів» за роль у фільмі «Мобільний телефон» (2003). Після заснування власної студії у 2007 році вона долучилася до виробництва телевізійних драм, таких як «Червоний сніг» (2008) та «Щоденники мадам Цзінь» (2009). У цей період до її фільмографії входили «Втрачена в Пекіні» (2007), який брав участь у 57-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, та «Шлюб» (2007), за який вона здобула нагороду «Найкраща акторка другого плану» на 44-й церемонії «Золотий кінь». За роль у фільмі «Я не господиня Боварі» (2016) вона отримала кілька акторських нагород і номінацій, зокрема на 31-й церемонії «Золотий півень», 11-й Азійській кінопремії та 8-й Премії Китайської гільдії кінорежисерів.

Від 2010-х років Фань Бінбін дедалі активніше працює в міжнародному кінематографі, бере участь у провідних кінофестивалях та входить до складу журі. У 2010 році фільм «Чунцинський блюз» брав участь у 63-му Каннському кінофестивалі, а вона отримала нагороду «Найкраща акторка» на 23-му Токійському міжнародному кінофестивалі за фільм «Гора Будди» (2010). У 2011 році Фань входила до складу журі основного конкурсу 24-го Токійського міжнародного кінофестивалю. У 2016 році вона отримала нагороду «Найкраща акторка» на 64-му Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні за «Я не господиня Боварі», ставши третьою китаянкою в історії, яка отримала цю премію на двох міжнародних кінофестивалях категорії А. У 2017 році вона прикрасила азійське видання журналу Time обкладинкою і була включена до списку 100 найвпливовіших людей за версією того ж журналу. Того ж року вона увійшла до журі 70-го Каннського кінофестивалю та стала членом Академії кінематографічних мистецтв і наук з довічним правом голосу на премії Оскар.

За межами китайськомовного кінематографа вона знялася в таких міжнародних проектах, як «Розтягування» (2011), «Мій шлях» (2011), «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього» (2014) та «Дама в портреті» (2017). У 2018 році китайські податкові органи почали розслідування щодо Фань через порушення податкового законодавства, що призвело до повернення не сплачених податків, штрафів та пені. Після цього вона зменшила публічну активність у китайській індустрії розваг, але продовжила працювати над зарубіжними кінопроєктами.

Останніми роками Фань Бінбін знімається в міжнародних продукціях, працює у журі фестивалів і отримує численні міжнародні акторські відзнаки. Серед її нещодавніх робіт — південнокорейська стрічка «Зелена ніч» (2023), голлівудські фільми «355» (2022) та «Льодова дорога: Помста» (2025), сінгапурський короткометражний фільм «Вона сказала» (2026) та міжнародна копродукція «Щоденник божевільного старого» (2026). Багато з її робіт відбиралися на провідні міжнародні кінофестивалі, зокрема в Пусані, Торонто та Токіо. У 2023 році вона увійшла до складу журі основного конкурсу 71-го Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. У 2025 році Фань отримала нагороду «Найкраща акторка» на 62-й церемонії премії «Золотий кінь» за малайзійський фільм «Мати Бхумі» (2025) та була членом журі 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Кар’єра Фань Бінбін охоплює телебачення, кіно, продюсування та міжнародний кінематограф з роботою в китайськомовних і міжнародних проектах.