Наталі Вуд
Оригінальне ім'я: Natalie Wood
Професія:
- actor
Дата народження: 20.07.1938
Місце народження: Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Біографія: Наталі Вуд (уроджена Захаренко; 20 липня 1938 – 29 листопада 1981) була американською акторкою, яка розпочала кар'єру в кіно ще дитиною і успішно перейшла до ролей молодої дорослої.
Вуд почала акторську діяльність у чотири роки та отримала роль другого плану у віці 8 років у фільмі «Диво на 34-й вулиці» (1947). У підлітковому віці вона була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану за виконання ролі у фільмі «Бунтар без причини» (1955), а також зіграла роль у фільмі Джона Форда «Шукачі» (1956). Вуд знялась у мюзиклах «Вестсайдська історія» (1961) та «Циганка» (1962), і отримала номінації на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільми «Велич у траві» (1961) і «Кохання з належним незнайомцем» (1963). Її кар'єра продовжилась фільмами «Секс і самотня дівчина» (1964), «Усередині Дейзі Кловер» (1965) та «Боб і Керол і Тед і Аліса» (1969).
У 1970-х роках Вуд взяла перерву в кіно та народила двох дочок: одну від свого другого чоловіка Річарда Грегсона, іншу від Роберта Вагнера, свого першого чоловіка, на якого вона знову вийшла заміж після розлучення з Грегсоном. Вона знялась лише у двох художніх фільмах десятиліття, але трохи частіше з’являлась у телевізійних постановках, зокрема у рімейку «Звідси до вічності» (1979), за який отримала премію «Золотий глобус». Фільми Вуд стали символом «дорослішання» як для неї особисто, так і для голлівудського кіно загалом. Критики припускають, що її кінокар’єра є портретом сучасної американської жінки у період трансформації, адже вона була однією з небагатьох акторок, які втілювали як дитячі, так і ролі жінок середнього віку.
Вуд померла біля узбережжя острова Санта-Каталіна 29 листопада 1981 року у віці 43 років під час відпочинку від зйомок у майбутньому камбек-фільмі «Брейнсторм» (1983) з Крістофером Волкеном. Події, що оточували її смерть, стали предметом суперечливих свідчень, внаслідок чого відділ шерифа округу Лос-Анджелес за вказівкою судмедексперта у 2012 році визнав причиною смерті «утоплення та інші невизначені фактори».
Вуд почала акторську діяльність у чотири роки та отримала роль другого плану у віці 8 років у фільмі «Диво на 34-й вулиці» (1947). У підлітковому віці вона була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану за виконання ролі у фільмі «Бунтар без причини» (1955), а також зіграла роль у фільмі Джона Форда «Шукачі» (1956). Вуд знялась у мюзиклах «Вестсайдська історія» (1961) та «Циганка» (1962), і отримала номінації на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільми «Велич у траві» (1961) і «Кохання з належним незнайомцем» (1963). Її кар'єра продовжилась фільмами «Секс і самотня дівчина» (1964), «Усередині Дейзі Кловер» (1965) та «Боб і Керол і Тед і Аліса» (1969).
У 1970-х роках Вуд взяла перерву в кіно та народила двох дочок: одну від свого другого чоловіка Річарда Грегсона, іншу від Роберта Вагнера, свого першого чоловіка, на якого вона знову вийшла заміж після розлучення з Грегсоном. Вона знялась лише у двох художніх фільмах десятиліття, але трохи частіше з’являлась у телевізійних постановках, зокрема у рімейку «Звідси до вічності» (1979), за який отримала премію «Золотий глобус». Фільми Вуд стали символом «дорослішання» як для неї особисто, так і для голлівудського кіно загалом. Критики припускають, що її кінокар’єра є портретом сучасної американської жінки у період трансформації, адже вона була однією з небагатьох акторок, які втілювали як дитячі, так і ролі жінок середнього віку.
Вуд померла біля узбережжя острова Санта-Каталіна 29 листопада 1981 року у віці 43 років під час відпочинку від зйомок у майбутньому камбек-фільмі «Брейнсторм» (1983) з Крістофером Волкеном. Події, що оточували її смерть, стали предметом суперечливих свідчень, внаслідок чого відділ шерифа округу Лос-Анджелес за вказівкою судмедексперта у 2012 році визнав причиною смерті «утоплення та інші невизначені фактори».