Андрій Кончаловський

Біографія: Андрій Сергійович Михалков-Кончаловський (російською: Андре́й Серге́евич Михалко́в-Кончало́вский; народився 20 серпня 1937 року в Москві) — російський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер, театральний і телережисер, який працює в Росії та США. Його батьком був письменник Сергій Михалков (1913), а братом — Микита Михалков (1945), також відомий російський кінорежисер. Андрій Кончаловський на початку своєї кар'єри часто співпрацював із Андрієм Тарковським (1932). Його роботи отримали численні нагороди, зокрема «Велику спеціальну премію журі Каннського кінофестивалю», премію FIPRESCI, два «Срібні лева», три «Золотих орли», а також «Праймтайм Еммі».

Він навчався десять років у Московській консерваторії, готуючись до кар'єри піаніста. Однак у 1960 році він зустрівся з Андрієм Тарковським і співавторував сценарій його фільму «Андрій Рубльов» (1966). Його перший повнометражний фільм «Перший учитель» (1964) отримав схвальні відгуки в СРСР і був показаний на численних міжнародних кінофестивалях. Другий фільм Кончаловського, «Історія Асі Клячинської» (1967), був заборонений радянською владою, але через двадцять років, випущений, став визнаним шедевром. Після цього Кончаловський зняв екранізації творів Івана Тургенєва «Гніздо благородних» (1969) та Чехова «Дядя Ваня» (1970), у головній ролі якого знявся Іннокентій Смоктуновський. Його епічний фільм «Сибіріада» (1979) був тепло прийнятий на Каннському кінофестивалі, що дозволило йому переїхати до США у 1980 році.

Найпопулярніші голлівудські роботи Андрія Кончаловського — «Коханці Марії» (1984), «Втеча на поїзді» (1985), заснований на сценарії японського режисера Акіри Куросави, та «Танго і Кеш» (1989) за участю Сильвестра Сталлоне і Курта Рассела. У 1990-х роках Кончаловський повернувся до Росії, хоча іноді продюсував історичні фільми для американського телебачення, такі як його екранізація «Одіссеї» (1997) та нагороджене відновлення «Лев узимку» (2003).

Його повнометражний фільм «Дім дурнів» (2003), де Браян Адамс зіграв камео сам себе, події якого відбуваються у чеченській психіатричній лікарні під час війни, здобув йому «Срібного лева» на Венеційському кінофестивалі. У 2010 році Кончаловський випустив свій давній проєкт — «Лускунчик в 3D», музичну адаптацію балету Петра Ілліча Чайковського. Це музичне кіно поєднало живе акторство з 3D-анімацією і в головних ролях мало Еллу Феннінг, Джона Туртуро, Натана Лейна та Річарда Е. Гранта. Музика базувалася на балеті з додатковими текстами пісень Тіма Райса. У 2012 році Кончаловський написав, зрежисував і продюсував фільм «Битва за Україну», який ґрунтовно аналізував, як Україна й досі бореться, щоб вирватися з тісного обійму свого колишнього великого брата. Його фільм «Білі ночі поштаря» отримав «Срібного лева» на 71-му Венеційському міжнародному кінофестивалі. Сценарій базується на реальній історії Олексія Тряпціцина, поштаря з віддаленого російського села неподалік озера Кенозеро. У 2016 році режисований ним фільм «Рай» отримав «Срібного лева» на 73-му Венеційському кінофестивалі та був офіційним російським претендентом на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою на 89-й церемонії. У 2020 році на 77-му Венеційському кінофестивалі його фільм «Дорогі товариші» отримав спеціальну нагороду журі.