Габріеле Сальваторес

Біографія: Габріеле Сальваторес (народився 30 липня 1950 року) — італійський режисер та сценарист, лауреат премії «Оскар». Народився в Неаполі, Сальваторес дебютував як театральний режисер у 1972 році, заснувавши в Мілані театр Teatro dell'Elfo, для якого поставив кілька авангардних вистав до 1989 року.

У тому ж році він зняв свій третій повнометражний фільм «Марракеш Експрес», після чого у 1990 році вийшов фільм «Турне». Обидва фільми об'єднувала група акторів-друзів, зокрема Дієго Абатантону та Фабріціо Бентівольо, які з'являлися у багатьох його пізніших стрічках. «Турне» було показано в секції «Особливий погляд» на Каннському кінофестивалі 1990 року.

У 1991 році Сальваторес отримав міжнародне визнання за фільм «Середземномор'я», який здобув премію «Оскар» за найкращий іноземний фільм. Також він здобув три нагороди Давиде ді Донателло, найважливішої італійської кінопремії, та срібну стрічку (Nastro d'Argento).

У 1992 році вийшов фільм «Пуерто Ескондідо» за однойменною книгою Піно Какуччі, у якому до Абатантону та Бентівольо приєднався ще один регулярний актор Сальватореса — Клаудіо Бізіо. Наступного року він поставив фільм «Південь», у якому знявся Сільвіо Орландо, що став спробою осмислити політичну й соціальну ситуацію в Меццо-джорно (Південь Італії) з точки зору безробітних та осіб на межі суспільства.

Головні теми сценаріїв Сальватореса — втеча від реальності, яку не прийняти або не зрозуміти; ностальгія за друзями; і нескінченні подорожі. Новий експериментальний період почався 1997 року з фільму «Нірвана», науково-фантастичної кіберпанк-роботи, яка отримала змішані відгуки. За нею слідували сюрреалістичні «Зуби» (2000) та «Амнезія» (2002). Обидва фільми зняв із Серджо Рубіні.

У 2003 році він зняв фінансово успішний фільм «Я не боюся» за однойменним романом Нікколо Амманіті. У 2005 році поставив нуар «Кво Вадіс, Бебі?». У 2008 році його фільм «Як наказує Бог» було представлено на 31-му Московському міжнародному кінофестивалі.