Енгус Волл

Біографія: Енгус Александер Волл (народився 15 березня 1967) — кіномонтажер і дизайнер титрів для фільмів. Він та його колега-кіномонтажер Кірк Бакстер отримали премію Оскар за найкращий монтаж за фільм Девіда Фінчера «Соціальна мережа» (2010) та знову наступного року за «Дівчина з татуюванням дракона» (2011). Волл і Бакстер були номіновані на премію Оскар за найкращий монтаж, премію BAFTA за найкращий монтаж і премію Американської гільдії кіномонтажерів Eddie за фільм 2008 року «Дивний випадок Бенджаміна Баттона», також режисований Девідом Фінчером. Робота Волла з дизайну титрів для телесеріалів HBO «Карнавал» та «Гра престолів» отримала премії Еммі відповідно у 2004 і 2011 роках, а його робота над титрами серіалу «Рим» була номінована на премію BAFTA у 2005 році.

Волл закінчив школу Вудберрі Форест у Вірджинії у 1984 році. Потім отримав ступінь бакалавра в коледжі Боудойн у 1988 році. У 1992 році він та Лінда Карлсон заснували компанію Rock Paper Scissors, яка стала «поважною креативною редакторською студією у Вест-Голлівуді, відомою своєю комерційною роботою для таких клієнтів, як BMW, HP та Nike».

Відносини Волла з режисером Девідом Фінчером походять з 1988 року, коли Волл почав працювати в індустрії розваг. Він монтував деякі рекламні ролики, зняті Фінчером, і монтував титри до фільму Фінчера «Сім» (Se7en). Він став «консультантом з монтажу» у фільмі «Бійцівський клуб» (1999), монтаж якого здійснював Джеймс Хейґуд, а потім разом з Хейґудом співавтором монтажу «Панічної кімнати» (2002). Хоча єдиним редактором, зазначеним у титрах фільму «Зодіак» (2007), був Волл, Кірк Бакстер працював з ним як «додатковий монтажер». Волл запропонував Фінчеру, щоб Бакстер став співмонтажером для «Дивного випадку Бенджаміна Баттона».

Волл і його компанія відомі як одні з перших, хто застосував цілком цифрове кіно, використовуючи цифрові камери. Фільм «Зодіак» (2007), режисерований Фінчером і змонтований Воллом, вважається «першим великим фільмом, створеним без використання плівки чи стрічки», хоч деякі сцени було відзнято на звичайні камери. Одним важливим аспектом цифрових камер є те, що режисер може одразу переглянути сцену після запису; як зазначив Фінчер в інтерв'ю: «Щоденні відзняті матеріали майже завжди розчаровують, ніби розплилася завіса, і ти дивишся вперше і думаєш: „О, Господи, з цим мені тепер працювати“. Але коли бачиш усе одразу, це може бути менш невротичним процесом». Цифрове знімання також відкриває нові можливості для монтажу порівняно з класичним різанням роликів плівки; серед ці можливості — тонкі зміни у темпі акторської гри та об'єднання двох різних дублів однієї сцени в одному кадрі. Особливістю «Дивного випадку Бенджаміна Баттона» є також те, що вираз обличчя багатьох сцен записували окремо від гри тіла і потім поєднували для фінального фільму. Вираз обличчя Бреда Пітта використовували у всіх сценах, але в багатьох випадках для роботи тіла Баттона використовувався інший актор.