Пак Чхан Ук

Біографія: Пак Чан-вук (корейською: 박찬욱; вимова [pak̚tɕʰanuk̚]; народився 23 серпня 1963 року) — південнокорейський кінорежисер і колишній кінокритик. Визнаний провідною фігурою в південнокорейському і світовому кінематографі XXI століття, відомий своїми фільмами, які поєднують елементи криміналу, детективу та трилера з іншими жанрами. Його фільми вирізняються кінематографією, кадруванням, чорним гумором і часто жорстокою тематикою.

Після двох невдалих фільмів у 1990-х роках, від яких він згодом переважно відмежувався, Пак здобув популярність своїм третім режисерським фільмом «Спільна зона безпеки» (2000), який тоді став найкасовішим фільмом в історії Південної Кореї, і який сам Пак вважає своїм режисерським дебютом. Використовуючи здобуту творчу свободу, він зняв фільми, що утворюють його неофіційну «Трилогію помсти»: «Співчуття пану Помсті» (2002) — фінансовий провал, що викликав поляризацію серед критиків, за яким послідували «Олдбой» (2003) та «Дама Помста» (2005), обидва з яких були високо оцінені критиками й комерційно успішні. Особливо «Олдбой» вважається одним із найвидатніших фільмів усіх часів і допоміг Паку здобути визнання за межами рідної країни.

Більшість робіт Пака після «Трилогії помсти» також були комерційно та критично успішними як у Південній Кореї, так і на міжнародному рівні, серед них: «Спрага» (2009), «Рукопартниця» (2016), за який Пак отримав премію BAFTA за найкращий фільм іноземною мовою, та «Рішення піти» (2022), що отримав нагороду за найкращу режисуру на Каннському кінофестивалі 2022 року. Він також режисер англомовних мінісеріалів «Маленька барабанщиця» (2018) і «Симпатизер» (2024). Його фільм 2025 року «Немає іншого вибору» був номінований на Золотий глобус за найкращий фільм іноземною мовою та увійшов до короткого списку претендентів на премію Оскар у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».