Жак Вебер

Біографія: Жак Вебер (народився 23 серпня 1949 року) — французький актор, режисер і письменник.

Вебер вступив до Національної вищої консерваторії драматичного мистецтва у віці 20 років і отримав Приз досконалості при випуску. Він приєднався до Роберта Осена в Реймсі, розпочавши багату театральну кар'єру і спорадичну кінокар'єру.

Марсель Кравен найняв його 1970 року для ролі у "Тартюфі". У 1972 році він зіграв Гаруна у "Фаустині і прекрасному літі" та роль Г'юго в "Етат де сідж" Коста-Гавраса. Його звабила Клод Жад у "Le Malin Plaisir" (1975) і Анісе Альвіна у "Une femme fatale" (1976). Молодий актор із значним секс-апілом (в "Le Malin Plaisir" він з'явився цілком оголеним) знявся у "Bel Ami" (1983) за однойменним романом 1885 року Гі де Мопассана у адаптації П'єра Кардінала. На телебаченні він зіграв, серед іншого, графа Монте-Крісто у постановці Дені де Ла Пательєр і суддю Антуана Ріва у шоу Гійома Беа. Примітним був на екрані як граф де Гіш у "Сирано де Бержерак" (1990) та Дон Жуан у фільмі 1998 року, де спокушає Емманюель Беар. У 2008 році він приєднався до Ізабель Аджані у телевізійній адаптації "Фігаро", яку він зрежисував для France 3.

З 1979 по 1985 роки він виступав у Центрі національної драми в Ліоні (Théâtre du 8th), а з 1986 по 2001 — у Théâtre de Nice, Центрі національної драми Ніцца-Кот д'Азур. Він зіграв і поставив багато великих ролей класичного театру, включно з Сирано, де він сяяв протягом багатьох сезонів.

Жак Вебер опублікував "Des petits coins de paradis" у жовтні 2009 року, свою першу працю, що розповідає про його діяльність як художника та про його друзів.

Він одружений із Крістін Вебер і має трьох дітей: двох синів, Томмі та Стенлі, та доньку Кім.