Александер Бардіні

Біографія: Олександер Бардині (17 листопада 1913 – 30 липня 1995) — польський актор, театральний режисер, художній керівник та педагог. Народився в Лодзі в єврейській родині. Після закінчення школи у 1932 році вивчав гру на скрипці та виступав у струнному квартеті Єврейської музичної асоціації, а також у єврейському кабаре. У 1935 році він закінчив акторський факультет PIST у Варшаві. Працював актором у Міському театрі у Вільнюсі (1935–1936) та в Польському театрі у Варшаві (1938). У 1939 році приєднався до Подорожнього театру COP. У сезоні 1939/40 років його прийняли до Міських театрів у Львові, де він залишався до 1941 року, працюючи як актор і режисер. Під час німецької окупації спочатку перебував у Львівському гетто, потім ховався в приватній квартирі. У 1944 повернувся до Польського драматичного театру у Львові, де був членом художньої ради, режисером, актором і завідувачем акторської студії до евакуації колективу в серпні 1945 року. У сезоні 1945/46 років переїхав разом із львівським ансамблем до Міського театру у Катовицях. Планував приєднатися до Польського армійського театру в Лодзі на сезон 1946/47, але після кривавого погрому в Кельцах у липні 1946 року вирішив емігрувати. У період з 1946 по 1950 рік жив у США, Канаді та Західній Німеччині, працюючи наймитом та співпрацюючи з єврейським театром у Мюнхені. У 1950 році повернувся до Польщі. До 1957 року працював режисером у Польському театрі у Варшаві. Його найбільшим досягненням у цей період стала перша післявоєнна постановка «Діад» Адама Міцкевича. Також іноді виступав як актор. У сезоні 1957/58 був художнім консультантом і режисером у Театрі Стефана Ярача в Лодзі. З 1958 до 1960 року був режисером і художнім керівником театру Атеніум у Варшаві. У 1960–1964 роках працював актором і режисером у Театрі сучасному у Варшаві, а на сезон 1964/65 повернувся до Польського театру. Після цього працював вільним режисером, ставлячи вистави в Польщі та за кордоном. Також режисирував оперні постановки, оскільки був великим шанувальником та знавцем музики. Часто співпрацював з Польським телебаченням, ведучи популярні музичні програми за участю аматорів. Була талановитим і дуже популярним педагогом: з 1950 по 1982 роки викладав на акторському, розважальному та режисерському факультетах Державної театральної школи у Варшаві (пізніше також у Лодзі). У 1950 році став доцентом, а у 1966 році — професором. Викладав також у Варшавській академії музики, був співкерівником і лектором літніх музичних курсів у Австрії та Нідерландах, на драматичному факультеті Університету Джорджії (США) та у школі музично-драматичного мистецтва в Стокгольмі. Обіймав численні посади в ZASP (Польська спілка акторів), ZAiKS (товариство авторів) та Єврейському історичному інституті (член наукової ради). Був батьком Марії Бардині, редакторки та продюсерки телевізійних театральних постановок. Помер у Варшаві і був похований у катакомбах на Старих Повонзках.