Оригінальне ім'я: Jean-Pierre Bacri
Дата народження: 24.05.1951
Місце народження: Бу Ісмаїл, Алжир
Біографія: Жан-Пʼєр Бакрі — французький актор, сценарист і драматург, народився 24 травня 1951 року в Бу Ісмаїл (колишній Кастильйон) в Алжирі, помер 18 січня 2021 року в Паризькому шостому окрузі. У 2005 році він підтримав колектив Devoirs de Mémoires.
Жан-Пʼєр Совер Бакрі народився в Алжирі в сефардській єврейській сімʼї з Алжиру. Коли Алжир здобув незалежність у 1962 році, родина переїхала до Канн. У 23 роки він залишив посаду в Société Générale, поїхав до Парижа та навчався акторській майстерності на курсах Симона і Жана Перімоні, одночасно пишучи пʼєси, серед яких — «Le Doux Visage De L'Amour», за яку отримав премію Fondation de la vocation у 1979 році. Того ж року він зіграв свою першу роль у кіно в стрічці «Le Toubib». Його роль сутенера у фільмі Олександра Аркаді «Le Grand Pardon» 1982 року зробила його відомим публіці. Згодом він виконував численні другорядні ролі у фільмах різних режисерів: Діани Куріс, Клода Лелуша, Клода Піньо, Люка Бессона, Жан-Мішеля Ріба, Тоні Гатліфа, Жерара Кравчика, Жан-Пʼєра Моці, Пʼєра Терні, Жан-Марі Пуаре, Іва Буазе та Іва Робера. У 1986 році його імʼя почало зʼявлятися на початку титрів: у фільмі «Mort Un Dimanche De Pluie» режисера Жоеля Сантоні, а потім у «L'Été En Pente Douce» Жерара Кравчика 1987 року. Того ж року він зіграв у пʼєсі «L'Anniversaire», яку поставив Жан-Мішель Ріб, разом зі своєю майбутньою колегою та партнеркою Агнес Жуайо.
У 1993 році він знявся в комедії «Cuisine Et Dépendances», для якої також написав сценарій. Потім він у співавторстві з Агнес Жуайо написав сценарій до фільму «Smoking / No Smoking» режисера Алена Рене (Цезар за найкращий оригінальний сценарій 1994). У 1996 році дует здобув широку популярність завдяки стрічці «Un Air De Famille» режисера Седрика Кляпіша (Цезар за найкращий оригінальний сценарій 1997). Того ж року Жан-Пʼєр Бакрі знявся в комедії «Didier» режисера Алена Шаба. Потім він зʼявився у фільмі «On Connaît La Chanson» Алена Рене, для якого також був співавтором сценарію (Цезар за найкращий оригінальний сценарій і Цезар за найкращу роль другого плану). У 1998 році він знявся разом з Катрін Денев у фільмі «Place Vendôme» режисера Ніколь Гарсія. У 1999 році зʼявився у стрічці «Kennedy Et Moi» режисера Сема Кармана. У 2000 році він знявся у фільмі «Le Goût Des Autres» режисера Агнес Жуайо (Цезар за найкращий сценарій). Він також працював над сценарієм фільму «Asterix and Obelix, Mission Cleopatra» режисера Алена Шаба і був його оповідачем.
Він продовжив свою акторську карʼєру у стрічках «A Maid» режисера Клода Беррі, «Les Sentiments» Ноемі Лвовськи (2003), «Comme Une Image» Агнес Жуайо (2004, Премія за сценарій Каннського кінофестивалю), «According to Charlie» Ніколь Гарсія (2006), «Speak to Me About the Rain» Агнес Жуайо (2008), «Farewell Gary» Насіма Амауша (2009), «Before Dawn» Рафаеля Жакуло (2011), «Chercher Hortense» Паскаля Бонітце (2012), «Au Bout Du Conte» знову з Агнес Жуайо (2013), «The Very Private Life of Monsieur Sim» Мішеля Леркла (2015), «Tout De Immediate Now» Паскаля Бонітце (2016). Наступного року він зіграв головні ролі у стрічках «Grand Froid» і «Le Sens De La Fête». Також з'явився у «Santa et Cie» Алена Шаба. У 2018 році зіграв у «Place Publique» Агнес Жуайо та у «Photo De Famille».
Жан-Пʼєр Бакрі помер від раку 18 січня 2021 року в Паризькому шостому окрузі у віці 69 років.