Пол Шредер

Біографія: Пол Джозеф Шредер (/ˈʃreɪдər/; народився 22 липня 1946 року) — американський сценарист, кінорежисер і кінокритик. Він вперше став відомим завдяки написанню сценарію до фільму Мартіна Скорсезе "Таксист" (1976). Пізніше він продовжив співпрацю зі Скорсезе, написавши або співавторствуючи у фільмах "Бікс" (1980), "Останнє спокушання Христа" (1988) та "Воскресіння" (1999). Шредер також широко працював режисером: серед його 23 фільмів — "Блакитний комірець" (1978), "Хардкор" (1979), "Американський жиголо" (1980), "Місіма: Життя у чотирьох розділах" (1985), "Сплячий на півсили" (1992), "Страждання" (1997) та "Перша реформована" (2017), за останній він отримав свою першу номінацію на премію Оскар. Роботи Шредера часто зображують історії "людини в кімнаті", в центрі яких стоять ізольовані, проблемні чоловіки, які переживають екзистенціальну кризу.

Виріс у суворій кальвіністській родині, Шредер навчався в Коледжі Кальвіна, перш ніж заохочений кінокритиком Полін Кейл розпочати вивчення кіномистецтва в UCLA. Потім він працював як кінознавець і критик, опублікувавши книгу "Трансцендентальний стиль у кіно: Озу, Брессон, Дрейєр" (1972), перш ніж перейти до сценаристики у 1974 році. Успіх "Таксиста" 1976 року привернув більшу увагу до його творчості, і Шредер почав знімати власні фільми, починаючи з "Блакитного комірця" (співавтор з братом Леонардом Шредером). Шредер описав три свої останні фільми як вільну трилогію: "Перша реформована" (2017), "Карточний рахівник" (2021) і "Майстер-садівник" (2022).