Ліла Кей

Біографія: Лайла Кей (7 листопада 1929 – 10 січня 2012) була англійською акторкою. Вона провела кілька років, працюючи у Сполучених Штатах, на Бродвеї та в телебаченні, перш ніж повернутися до Англії.

Вона часто виконувала ролі материнських і/або комедійних персонажів, здебільшого на телебаченні, зокрема у фільмі "Кеті приходить додому" (1966) в ролі працівниці притулку для бездомних, а також у серіалі "Мій син Рубен" (1975), де спільно з Бернардом Спіром зіграла єврейську матір та її неодруженого сина, які разом керують бізнесом з хімчистки. Вона також знімалася у фільмах, серед яких "Сліпа лють" (1971), "Чорна пантера" (1977) та "Пошуки Квінсі" (1979), та досягла кінематографічного успіху в пізніші роки завдяки ролям у "Американському вовкулаці в Лондоні" (1981) як розгублена сільська барменша, що намагається застерегти двох приречених американських мандрівників, у "Законадах у бігу" (1990) у ролі непохитної черниці, і в "Причина жити: Історія Джилл Айрленд" (1991; американський телевізійний фільм), де зіграла Дороті Айрленд, реальну матір акторки Джилл Айрленд, хворої на рак (роль якої виконала Джилл Клейберг). Кей також з'явилася у фільмі "Берт Рігбі, ти дурень" (1989) в ролі місіс Пенінгтон і у "Світ драконів" (1994) в ролі місіс Косгроув.