Ів Монтан

Біографія: Іво Ліві (13 жовтня 1921 – 9 листопада 1991), більш відомий як Ів Монтан, був французьким актором і співаком італійського походження. Він вважається одним з найвидатніших митців Франції XX століття.

Монтан народився Іво Ліві у Стіньяно, маленькому селі на пагорбах Монсуммано-Терме, Італія, в родині Джованні Ліві, виробника віників. Мати Монтана, Джузеппіна Сімоні, була побожною католичкою. Родина покинула Італію й емігрувала до Франції у 1923 році після приходу до влади фашиста Беніто Муссоліні. Іво виріс у Марселі, де в молодості працював у салоні краси сестри (Salon de Coiffure), а пізніше на пристані. Він почав кар'єру в шоу-бізнесі як співак музичного залу. У 1944 році його відкрила Едіт Піаф у Парижі, яка взяла його у свій акт.

Монтан здобув міжнародне визнання як співак і актор, знімався у багатьох фільмах. Його відзначають за виконання песень у стилі крунер, особливо пісень про Париж, які стали негайними класиками. Він був одним із найвідоміших виконавців у музичному залі «Олімпія» Брюно Кокатрікса в Парижі та гастролював з музикантами, зокрема з Діді Дюпре. У жовтні 1947 року виконав пісню "Mais qu'est-ce que j'ai?" (музика Анрі Бетті, слова Едіт Піаф) у театрі «Театр де л'Етуаль». Бетті також просив його виконати "C'est si bon", але Монтан відмовився. Проте після успіху запису цієї пісні сестрами Етьєн у 1948 році Монтан вирішив її записати. Монтан також був дуже популярний у Радянському Союзі та Східній Європі, де у 1956-57 роках провів концертний тур.

Під час кар'єри Монтан знімався в американських кінокартинах, а також виступав на Бродвеї. Він був номінований на премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль у 1980 році за фільм "I comme Icare" та знову у 1984 році за "Garçon!". У 1986 році, після значного спаду його міжнародної популярності, 65-річний Монтан дав один зі своїх найпам'ятніших виступів, зігравши інтриґуючого дядька у фільмах "Жан де Флорет" та "Манон із джерел" (обидва 1986), де співзірками були Жерар Депардьє та Еммануель Беар відповідно. Ці фільми стали світовим критичним успіхом і відродили популярність Монтана в США, де він з'явився у шоу «Late Night with David Letterman».

У 1951 році він одружився з Сімон Сіньйоре, з якою разом знімався у кількох фільмах протягом їхніх кар’єр. Шлюб, за усіма відомостями, був досить гармонійним і тривав до смерті Сіньйоре у 1985 році, хоча Монтан мав кілька широко відомих романів, зокрема зі американською акторкою Мерилін Монро, з якою знімався в одному з її останніх фільмів "Давай полюбимося". Він став вітчимом доньки Сіньйоре від попереднього шлюбу, Катерини Аллегре.

Єдиний син Монтана, Валентин, народився у 1988 році від другого шлюбу з Кароль Амьєль (нар. 1960). Під час судової суперечки про батьківство, що викликала резонанс у Франції, інша жінка звинуватила Монтана у батьківстві її доньки та звернулася до суду, щоб отримати зразок ДНК. Монтан відмовився, але жінка наполягала й після його смерті. За рішенням суду, що отримало міжнародне розголос, Монтан був ексгумований для взяття зразка. Результати показали, що він не був біологічним батьком дівчинки.

Монтан підтримував ліві ідеї у 1950-х і 1960-х роках, відвідуючи комуністичні фестивалі та збори.