Крістоф Оноре
Оригінальне ім'я: Christophe Honoré
Професія:
- writer
- actor
- director
Дата народження: 10.04.1970
Місце народження: Кярез, Бретань, Франція
Біографія: Крістоф Оноре (народився 10 квітня 1970 року в Каре) — французький письменник, режисер кіно та театру.
Оноре народився в Каре, Фіністер. Після переїзду до Парижа в 1995 році він писав статті для журналу Les Cahiers du Cinéma. Незабаром почав писати книги. Його книга 1996 року «Tout contre Léo» (українською «Близько до Лео») розповідає про ВІЛ і орієнтована на молодь; у 2002 році він екранізував її. Протягом кінця 1990-х він написав інші книги для молоді. Його перша п’єса «Les Débutantes» була поставлена на фестивалі Avignon Off у 1998 році. У 2005 році він повернувся в Авіньйон, щоб представити виставу «Dionysos impuissant» на фестивалі «In», головні ролі у якій виконували Жоана Прейс і Луї Гаррель.
Відомий режисер, він вважається «автором» у французькому кіно. Його фільм 2006 року «Dans Paris» сприяв тому, що французькі критики вбачають у ньому спадкоємця кінокультури Нової хвилі. У 2007 році «Les Chansons d'amour» увійшов у конкурсну програму Каннського кінофестивалю. Оноре відкрито гей, і деякі його фільми чи сценарії (зокрема «Les Filles ne savent pas nager», «Dix-sept fois Cécile Cassard» та «Les Chansons d'amour») порушують тему гей або лесбійських стосунків. Його фільм «Plaire, aimer et courir vite» (українською «Вибач, ангеле») про письменника, який у 1990-х заразився ВІЛ, здобув премію Луї Деллюка за найкращий фільм 2018 року. Оноре був сценаристом деяких фільмів Гаеля Мореля. Актори Луї Гаррель і К’яра Мастроянні зіграли в кількох його стрічках.
Оноре також режисував кілька оперних постановок. В Опері Ліона він поставив «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка в 2013 році, «Пеллеаса і Мелізанду» Клода Дебюссі у 2015 та «Дон Карлоса» Верді у 2018 році. Також він представив свою постановку «Козі фан туте» Моцарта на фестивалі в Екс-ан-Провансі та Едінбурзькому фестивалі 2016 року, а «Тоску» Пуччіні — у Екс-ан-Провансі 2019 року; обидві постановки відзначаються радикальним підходом до класичних творів.
Улітку 2020 року репетиції театральної постановки Оноре «Le Côté de Guermantes» за третім томом роману Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу» були перервані через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, і стало неможливо показати її у Комеді Франсез за планом. Разом зі своєю театральною трупою він вирішив зняти фільм про цю постановку і невизначеності, з якими вони зіткнулися; фільм «Guermantes» вийшов у вересні 2021 року.
Оноре народився в Каре, Фіністер. Після переїзду до Парижа в 1995 році він писав статті для журналу Les Cahiers du Cinéma. Незабаром почав писати книги. Його книга 1996 року «Tout contre Léo» (українською «Близько до Лео») розповідає про ВІЛ і орієнтована на молодь; у 2002 році він екранізував її. Протягом кінця 1990-х він написав інші книги для молоді. Його перша п’єса «Les Débutantes» була поставлена на фестивалі Avignon Off у 1998 році. У 2005 році він повернувся в Авіньйон, щоб представити виставу «Dionysos impuissant» на фестивалі «In», головні ролі у якій виконували Жоана Прейс і Луї Гаррель.
Відомий режисер, він вважається «автором» у французькому кіно. Його фільм 2006 року «Dans Paris» сприяв тому, що французькі критики вбачають у ньому спадкоємця кінокультури Нової хвилі. У 2007 році «Les Chansons d'amour» увійшов у конкурсну програму Каннського кінофестивалю. Оноре відкрито гей, і деякі його фільми чи сценарії (зокрема «Les Filles ne savent pas nager», «Dix-sept fois Cécile Cassard» та «Les Chansons d'amour») порушують тему гей або лесбійських стосунків. Його фільм «Plaire, aimer et courir vite» (українською «Вибач, ангеле») про письменника, який у 1990-х заразився ВІЛ, здобув премію Луї Деллюка за найкращий фільм 2018 року. Оноре був сценаристом деяких фільмів Гаеля Мореля. Актори Луї Гаррель і К’яра Мастроянні зіграли в кількох його стрічках.
Оноре також режисував кілька оперних постановок. В Опері Ліона він поставив «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка в 2013 році, «Пеллеаса і Мелізанду» Клода Дебюссі у 2015 та «Дон Карлоса» Верді у 2018 році. Також він представив свою постановку «Козі фан туте» Моцарта на фестивалі в Екс-ан-Провансі та Едінбурзькому фестивалі 2016 року, а «Тоску» Пуччіні — у Екс-ан-Провансі 2019 року; обидві постановки відзначаються радикальним підходом до класичних творів.
Улітку 2020 року репетиції театральної постановки Оноре «Le Côté de Guermantes» за третім томом роману Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу» були перервані через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, і стало неможливо показати її у Комеді Франсез за планом. Разом зі своєю театральною трупою він вирішив зняти фільм про цю постановку і невизначеності, з якими вони зіткнулися; фільм «Guermantes» вийшов у вересні 2021 року.